Олена Блаватська
Панський маєток «Липки» стояв на крутому березі Дніпра, на в’їзді у Ржищів з боку Українки. У 19 столітті власником маєтку був князь Павло Долгорукий. У нього не раз гостювали майбутні декабристи Трубецкой, Бестужев-Рюмін, Муравйов-Апостол. Дочка Долгоруких і спадкоємниця Ржищівського маєтку княжна Олена Павлівна вийшла заміж за видного аристократа Андрія Михайловича Фадєєва. В 1814 році у Ржищеві народилася їх дочка, Олена Андріївна Фадєєва, по чоловікові Ган. Вона стала першою жінкою на Подніпров’ї, і однією з небагатьох жінок тогочасного світу, котра наважилася бути письменницею. Писала про трагічну долю розумної, романтичної жінки в середовищі провінційного міста. Близька для читаючих жінок тема, а також захоплені відгуки критиків, в тому числі Бєлінського, зробило її популярною. До речі, твори свої Олена Ган підписувала псевдонімом «Зінаїда Р-ва», що знавці прочитують як «Ржищева». На жаль, померла письменниця у віці 28 років від сухот. Старшій дочці її, теж Олені, було тоді 11 років. Згодом вона стане володарем дум усієї Європи Оленою Петрівною Блаватською. Доречно сказати, що двоюрідним братом Олени Блаватської був Сергій Вітте, міністр фінансів Російської імперії.
Після смерті матері Олену та її сестру Віру забрали до себе дід і бабуся. Дід Андрій Фадєєв займав високі посади, був губернатором Самари і мав чин тайного радника (один з вищих чинів у Російській імперії). Бабуся Олена Павлівна (це ім’я, схоже, було в них спадковим) знала пять іноземних мов, розумілася на археології, нумізматиці, ботаніці. Їй перейшла бібліотека батька, Павла Долгорукого, який вивчав алхімію та магію, був членом масонської ложі. Звісно, ці книги залишили слід в дитячій свідомості малої Олени.
Слідуючи за дідом, котрий просувався по службі, сім’я жила в Одесі, Астрахані, Саратові, Тифлісі (нині Тбілісі). Олена отримала хорошу освіту. Вже в 10 років вона знала англійську, французьку і німецьку мови, була вмілою вершницею, а в 1844 році її відправили до Європи навчатися музиці.
Природний розум, грунтовна освіта і рішучий характер визначили її подальшу долю. У 17 років вийшла заміж за 60-літнього барона Блаватського, через кілька місяців покинула його і подалася в мандри: Константинополь, Єгипет, Лондон, Венеція, Канада, США, Мексика, Перу, Цейлон, Індія, і після третьої спроби – Тибет, резиденція Далай-лами і серце буддизму. Заробляла на життя, працючи наїздницею в цирку, виступала з концертами як піаністка і як співачка. В 1867 році Блаватська, переодягнена в чоловічий одяг, приєдналася до армії Гарібальді, котра билася за об’єднання Італії. В битві за Рим була поранена. Залікувавши рани, повернулася в Індію.
І продовжувала шукати смисл буття. В 1874 році в Америці, на спіритичному сеансі, Блаватська зустрілася з полковником Генрі Олкоттом, який став її другом до кінця життя. Вони виявилися не лише однодумцями, але й створили релігійно-філософську течію під назвою теософія. З давньогрецької назва перекладається як «божественна мудрість». Щоправда, першовідкривачами вони не були, схожі погляди мав не один філософ минулого. Але завдяки книгам Олени Блаватської, зокрема, «Таємній доктрині», та її невгамовній енергії теософію пов‘язують, насамперед, з її іменем. Разом з Генрі Олкоттом вони організували світове Теософічне товариство, осередки якого були в різних країнах світу, а штаб-квартира в Індії.
Теософія Блаватської стоїть на кількох постулатах. По-перше, Бог не має конкретного втілення, як це уявляє більшість людей. Бог єсть все. По-друге, розумом пізнати Бога людині не дано. Зате людина може доторкнутися до божественної мудрості містичним, надприродним пізнанням через ритуали і магію. Третя думка полягає в тому, що Бог створив двоєдиний світ з матерії і духу. Коли матеріальне тіло помирає, безсмертний дух відроджується в іншому тілі.
Дехто скептично сприймає містичні погляди О. Блаватської, дехто знаходить у її біографії елементи авантюризму і навіть шахрайства. Проте прихильників, і навіть фанатів у О. Блаватської немало й сьогодні.
Померла Олена Блаватська в м. Лондоні під час епідемії грипу, за письмовим столом. Згідно з її волею, 10 травня 1891 тіло покійної було піддано кремації, прах розділений на три частини та направлений у Лондон, Нью-Йорк та Адьяр (Індія, штаб квартира Теософічного товариства).
Сьогодні про колишній князівський маєток Долгоруких у Ржищеві, де, можливо, бувала і Олена Блаватська, нагадують лише фрагменти парку та незмінно-величний вид на Дніпро з оглядового майданчика поруч.
