Серед
могутніх стовбурів соснових
Дубок
розкинув віти навсібіч.
Сухе
торішнє листя устелило
Навколо
землю. Виткнулись між листям
Ріденькі
стебла свіжої трави.
Ген
там, за пагорбом, народжується вітер
І
мчить верхів’ями. Все наростає гул,
Під
вітром захитались
У
небі сосни.
Заворушилось
листя і побігло,
Чіпляючись
об зілля де-не-де.
Пронісся
вітер і одвічна тиша
Запала
знов у нетрях лісових.
