Краплинка роси.

Серед хвоїнок ‒ крапелька роси.
Хитнулась гілка,
Сонячне проміння
То сріблом, то смарагдом, то рубіном
Спалахує у ній поперемінно ‒
Хоча вона й не відає про це.

* * *

Парадокси  старіння.

Це тіло, старе, скрипуче,

Ці кості, що ниють і мучать,

Цей цукор, цей тиск, ці очі,

Які працювать не хочуть,

Це серце, щораз аритмічне ‒

Душа, котра кажуть, вічна,

І котрій безсмертя пророчать ‒

Чомусь покидать не хоче.

Весняний день.

Весни солодкий живодайний дух 

Повіяв лісом.

Де сніг залежався ‒ темніють мокрі плями.

Сліпуче сонце рветься крізь лапате 

гілля сосни.

У теплім промені танцює мошкара.

Прозорі непомітні павутинки,

Посновані внизу поміж гілками,

Тремтять під вітром ‒

І відблиск сонця раз повз раз біжить

По кожній з них, мов спалахи веселки.

Ген із села ледь чутно долинає

Далеке звідси валування псів.

*****