Жучок.

Жучок на гілці сосновій

Завмер, чекаючи сонця.

Поволі

Тінь прохолодна
тане у літній тепліні.

*   *   *   

. . . . .

Душа метеликом злетіла

У мить, коли мене не стало.

В ту мить, коли не стало світу,

Метелик тихо промайнув.

*    *    *