Пожовтілий листок.

То крутиться, то відхилився вбік ‒

пожовклий лист хитається на гілці;

а поруч листя, ще міцне й зелене,

тріпоче з вітром.

 

Ще крутиться, ще крутиться на вітрі,

тримає ще віджилий корінець…

 

Та ось пустила сила, що в’язала

листок і дерево ‒

і, легко пролетівши повз калюжу,

неспішно він лягає у траву

Назавжди.

 

А навкруги ще літо.

Ще довго буде літо,

І зелень соковита,

І тепле сонце.

*  *  * 

Пригода.

Упала шишка з дерева в траву.

Пташки щебечуть.

З-за хмари вийшло сонце ‒

Рухлива тінь пробігла між дерев.

І павучок чимдуж від тої тіні

Втікає по шишках і по траві

На стовбур дерева.

Сховався від незнаної загрози.

Принишк.

Крізь віти світить віковічне сонце.

Жучок.

Жучок на гілці сосновій

Завмер, чекаючи сонця.

Поволі

Тінь прохолодна
тане у літній тепліні.

*   *   *   

. . . . .

Душа метеликом злетіла

У мить, коли мене не стало.

В ту мить, коли не стало світу,

Метелик тихо промайнув.

*    *    *

Крук.

 (брату).

Стоїть одвічна тиша понад лісом.

Незрушні сосни кронами у небі;

Берези білокорі розкинули урізнобіч гілля;

Малий дубок принишк в гущавині.

Закаркав крук.

У крику тім солодкий щем буття

На мить майнув луною між дерев.

Перехід.

Гілля враз заметлялося, тріщить,

І в мить одну, протяжну і останню,

Ламаючи гілки і підлісок навколо,

Упало дерево.

Коріння вивергло пісок із глибини.

Кругом лежать, руді й зеленокроні,

могутні і тонкі, одне на одному ‒

Повалені дерева.

Стирчить сухе гілляччя серед хвої.

В прогалинах по всьому бурелому

Зазеленіла молода трава.

Сліди дощу нічного

На ній краплинами  поблискують під сонцем.

********

Черепаха.

Маленьке серед лісу озерце,

Верба над плесом похилила довгі віти.

Мінливий подих вітру

Погнав водою сучкувату гілку

Із залишками струхлої кори.

З води на гілку лізе черепаха.

Неспішно лапкою вчепилася за стовбур,

Вмостилася.

Брунатно-зеленавий її панцир,

Розділений на симетричні долі,

Поблискує на сонці.

На довгій шиї гостра голова

До сонця витяглася і застигла в млості.

У глибині води, мов тінь, майнула риба.

*****